Історія Хімії Презентація

22.09.2019

Історія виникнення першого мила Деякі історики вважають, що мило з’явилось ще в доісторичні часи, інші - що воно з’явилося порівняно недавно і винайшли мило галльські племена. Також науковці приписують цей винахід римлянам. Єгипетські археологи прийшли до висновку, що виробництво мила було налагоджено щонайменше 6000 років тому. Єгипетські папіруси зберігають рецепти, згідно яких для одержання мила розтоплені тваринні та рослинні жири змішували разом із лужними солями, яких було достатньо на берегах Нілу. Перший рецепт мила, датований 2500 до н.е, знайшли записаний клинописом на глиняних табличках поблизу річок Тигр та Єфрат.

Історія Розвитку Органічної Хімії Презентація
История Химии Презентация
Історія Хімії Презентація

Шумери використовували мило як засіб для укладки волосся, в якості антисептика при лікуванні ран та для очистки шкір перед їх фарбуванням. Деякі факти з історії: Згадування про мило є і в Книгах Пророків Ієремії та Малахії Старого Заповіту. При розкопках Помпеї була знайдена миловарня, про що свідчили куски мила, збережені в застиглій лаві. Тоді готували мило із золи та тваринного жиру і застосовували його для шкіри та волосся. Пліний Старший стверджував, що ще древні галли (що населяли територію Франції) та германці знали про готування мила.

Краткий очерк истории развития химии. Скачать эту презентацию. Описание презентации по отдельным слайдам: 1 слайд. Химия в древности Химическое производство существовало уже за 3 – 4 тысячи лет до н. Египет В Древнем Египте умели выплавлять из руд металлы, получать их сплавы, производили стекло, керамику, пигменты, краски, духи, делали вино. Египтяне были непревзойдёнными скульпторами и строителями. Химия в Древнем Египте. В презентации 'Каучук' по химии изложена краткая информация об истории открытия каучука и его применении человеком. Также она рассказывает.

За свідченням історика, ці дикі племена робили із тваринного жиру та золи букового дерева якусь чудодійну мазь, що використовували для очищення та фарбування волосся, а також для лікування шкірних захворювань. Середньовіччя: В епоху Середньовіччя, так званого «темного часу» у Європі, чистота й особиста гігієна відійшли на другий план.

Великою мірою це сприяло поширенню епідемій, що спустошували Європу в середньовіччі. Вважається, що це було пов’язано з культурним занепадом. Хоча виробництво мила і пішло на спад, однак рецепти не були втрачені.

Як не дивно, але свій вклад в повернення моди на чистоту внесли хрестоносці, які привозили у вигляді подарунку своїм коханим знамениті мильні кульки з Дамаску. Ранніми центрами виробництва мила були Марсель у Франції та Савоне в Італії. Жири з'єднували не із золою, а із природною кальцинованою содою, що добували з озер. Для варіння мила використовували яловиче, бараняче, свиняче, кінське сало, кістяний, китовий і риб'ячий жир, відходи жирів різних виробництв.

Додавали й рослинні масла - льняне, оливкове, мигдальне, кунжутове, кокосове та пальмове. Як мило стало популярним У Великобританії виробництво мила було засноване на тваринному жирі.

Пізніше, почали імпортувати рослинні олії, а саме, пальмову, кокосового горіху, оливкову та інші, що сприяло започаткування виробництва мила у морських портах, таких як Лондон і Брістоль. Після того, як французький учений Луї Пастер на початку XIX.

Установив, що бактерії є збудниками хвороб, життєва важливість особистої гігієни стала очевидна всім. Поступово виробництво мила розширювалося, і популярність мила росте. Сучасність В XX. Набуло широкого розповсюдження масове промислове виробництво мила. З тих пір це продукт першої необхідності, без якого неможливо уявити життя сучасної людини. Однак перехід до масового випуску супроводжувався змінами у технології виробництва, уніфікації продукції, спрощенні складу.

В гонитві за прибутком на заміну природнім складовим прийшли синтетичні складові та відходи продуктів переробки. Все робиться для того, щоб збільшити об’єми випуску та здешевити продукцію. Незважаючи на значні досягнення в області виробництва мийних засобів, а також небувалий технічний прогрес, мило не втратило своєї популярності. Навряд чи хто стане заперечувати, яке величезне значення грає мило для підтримки здоров'я й дотримання особистої гігієни. А чи знали Ви, що.варити мило власними руками - це одна з найдавніших, несправедливо забутих традицій. Виробництво мила розвивалося й удосконалилося людством протягом багатьох тисяч років.кельти наготовлювали своє мило з козячого жиру й попелу.араби у VII - VIII століттях вже досконало володіли мистецтвом миловаріння, вони поширили разом з ісламом спочатку в Іспанію, а потім і в Європу Цією епохою датуються записи першої миловарної гільдії Європи. Шкіра - найбільший людський орган і складає приблизно 1,5-2 кв.м.

Вона щоденно захищає нас від зневоднення, температури, інфекції і шкідливих речовин, тому важливо бережно піклуватись про неї. Натуральне мило ручної роботи дає нашій шкірі турботу, яку вона заслуговує. У Росії мило почали робити за часів Петра I, але аж до середини XIX століття ним користувалися тільки вельможі. Селяни прали і милися лугом - деревну золу заливали окропом і розпарювали в грубці. У 1841 році в Мексиці мило було в такому дефіциті, і коштувало так дорого, що виконувало функцію грошей. Річна потреба у милі на жителя Росіїйської імперії до першої світової війни складала 1,2 кг, у той час як в інших країнах Європи цифра доходила до 8 кг, а в США до 12 кг.

История развития химии Выполнила Кутузова Инна Валерьевна Происхождение слова «химия» Существует более 10 версий происхождения слова «химия». Большинство учёных склоняются к 3 основным версиям Версия 1 - из Древнего Египта.

От слова «хем», что означает: а) Название страны Египет; б) «тёмный или чёрный», чернозём - плодородная почва (в долине Нила). В древнем Египте были широко развиты: А)Б) В) Б) В древнем Египте были широко развиты: Г) Д) Версия 2 – из Древней Греции. От слова «хемейя» – искусство выплавки металлов (литьё металлов) «Химевсис» - смешивание. В древней Греции было развито: Версия 3 – из Древнего Китая. От слова «ким», что означает «золото».

По современным данным первые химические знания появились здесь за 3000 лет до н.э. В Древнем Китае были изобретены: А) Б) В) Периоды развития химии I. Наука древнего мира. Иатрохимия (или ятрохимия) IV. Эпоха флогистона (17 – 18 века) V. Период научной химии (19-20 век) VI. Современный период.

( 1869 год – наши дни) Этапы развития химии ЭтапыНазваниеХронологические рамки 1 этапХаотический(древнейшее время - IV век нашей эры) 2 этапАлхимический(IV век – середина XVI века ) 3 этапСтановление химии как науки ( середина XVI века - середина XVIII века) 4 этапНаучно экспериментальный ( середина XVIII века год) 5 этапСовременный( 1869 год – наши дни) Хаотический этап Выдающиеся учёные и их открытия. (Хаотический этап) Левкипп и Демокрит (Древняя Греция) высказали мысль о том, что атом -мельчайшая, простейшая, неделимая частица. Алхимический этап Задачи алхимии: 1.

Получение (нахождение ) «философского камня», мистического вещества, образующего золото из любого неблагородного металла (ртути, свинца, олова и других). Получение ( нахождение ) «эликсира молодости»- мистического вещества, дающего вечную молодость. Апартаменты алхимика. Выдающиеся учёные и их открытия.

(Алхимический этап) Зосима Панополитанский (Греция) Появляется современный термин «химия»(около 400 года) Мао – Хоа (Китай) В воздух входит газ, который поддерживает горение и дыхание (середина VIII века) Джабир ибн Хайян (Персия). Описаны приёмы фильтрования и кристаллизации.( годы) Абу-Ар-Рази (Персия). Описаны возгонка, плавление, дистилляция, обжиг металлов и др. Классифицированы вещества на землистые, растительные и животные (начало X века). Выдающиеся учёные и их открытия.

(Алхимический этап) Ибн Сина (Авицена). «Книга исцеляющих средств» ( годы) Теофраст Парацельс (Герм).

Історія Розвитку Органічної Хімії Презентація

Развивает новое направление -иатрохимию. Алхимия – ключ ко всем познаниям, венец средневековой учёности. Алхимики, хотя и не смогли найти философский камень, сделали столько открытий, наблюдали столько реакций, что это способствовало становлению новой науки. Именно алхимики в поисках философского камня заложили фундамент для создания химии. Становление химии как науки Сформулирована основная задача химии: исследование состава различных тел, поиск новых элементов. Сформулировано определение «химии»: искусство разделять различные вещества, содержащиеся в смешанных телах (минеральных, растительных, животных).

Выдающиеся учёные и их открытия. Становление химии как науки) Пьер Гассенди. (Франция) Введено понятие «молекула» (1624год). Иоганн Рудольф Глаубер (Германия) Синтезированы многие соли. Выдающиеся учёные и их открытия. Становление химии как науки ) Роберт Бойль (Англия) Впервые применены индикаторы. Никола Лемери (Франция) Дал определение «химии».

Научно - экспериментальный Макет химической лаборатории М. Ломоносова в Санкт – Петербурге. Выдающиеся учёные и их открытия. (Научно - экспериментальный этап) 5 этап. Современный 1869год В настоящее время химия решает множество задач, среди которых изучение законов химических превращений, создание и производство новых веществ и материалов, защита окружающей среды, создание научного фундамента других наук и многие другие. Главное - это понимать, что мы изучаем окружающий мир не только для того, чтобы знать, но и для того, чтобы уметь применять свои знания на практике, то есть в работе, быту и производстве, чтобы сделать свою жизнь лучше, чтобы принимать правильные управленческие решения. Желаем вам успехов в изучении химии – этой интересной и необходимой науки в жизни каждого человека.

В Древнем Китае были изобретены: Хаотический этап. События, характеризующие начало этапа. Рождение Вселенной, Солнечной системы, планеты Земля Периоды развития химии I. Наука древнего мира. Иатрохимия (или ятрохимия) IV.

История Химии Презентация

Эпоха флогистона (17 – 18 века) V. Период научной химии (19-20 век) VI.